Міфи про післяпологову депресію

"Уяви, що все навколо сіре та розмите. Ти не бачиш нічого хорошого в майбутньому. Ти тонеш, а навколо тебе найрідніші люди, які нічого не роблять. Тільки кажуть, що ти ж сама цього хотіла. І дитина, яку ти так чекала, кричить цілими днями. Ти хочеш лише одного: щоб це все швидше закінчилось"

Згадки про післяпологову депресію такі схожі і такі різні.

Незалежно від раси та віку, освіти та національності, цей часом загрозливий для життя стан трапляється з 1 з 4-10 жінок.

Сьогодні я пишу про найпоширеніші та найнебезпечніші міфи про післяпологову депресію. Щоб раптом колись одна дуже втомлена людина прочитала, впізнала себе та звернулась за допомогою.

Міф 1: Це нова хвороба, колись такого не було

Післяпологова депресія (ППД) згадана вперше ще Гіппократом, коли він описав порушену свідомість, меланхолію, збудження та епізоди манії у жінок після пологів. Причину він вбачав в рідині, що потрапляє до мозку з матки. В Середньовіччі ж ППД могла привести до страти: жінок з меланхолією після пологів часом звинувачували у відьомстві.

Міф 2: Всі ми часом сумуємо. Скоро пройде!

Типова тривалість післяпологової депресії - 3-6 місяців після початку. В той же час, у 30-50% жінок зберігаються симптоми впродовж 1-3 років. Теж варто розрізняти післяпологову депресію та поширеніший baby blues - перепади настрою, сльозливість та дратівливість після народження дитини, які минають до 2 тижнів. З такими симптомами стикаються приблизно 70-80% всіх новоспечених мам, проте якщо час проходить, а симптоми наростають - ймовірність ППД дуже висока. У 10% жінок  baby blues переростає у післяпологову депресію.

Детальніше про бейбі блюз можна почитати у статті Американської асоціації вагітності. 

Міф 3: Зрештою, це не є небезпечно

У 3-5% з усіх породіль розвивається післяпологовий обсесивно- компульсивний розлад. 60% жінок з післяпологовою депресією мають супутній тривожний розлад. У 1-2 жінок з1000 розвивається післяпологовий психоз - серйозне ментальне порушення. 10% жінок з психозом закінчують життя самогубством. Також у жінок з післяпологовою депресією більший ризик загинути насильницькою смертю.

Міф 4: Головне, дитина не постраждає

Насправді, стан матері дуже впливає на малюка. У дітей жінок з післяпологовою депресією тривалістю понад 8 місяців спостерігаються менші темпи набору ваги та росту, гірша якість сну та нижчий рівень уваги. Чим важча та триваліша післяпологова депресія, тим більший ризик довготривалих проблем у дитини, в тому числі затримка розумового та мовленнєвого розвитку, поведінкові порушення та нижчі оцінки в школі. Також, на жаль, жінка з післяпологовим психозом може нанести пряму фізичну шкоду дитині.

Міф 5: Це чисто “жіночий” діагноз

Приблизно 1 з 10 чоловіків демонструють симптоми депресії після народження дитини протягом року, тому навіть введений термін - Батьківська післяпологова депресія. Окрім типових симптомів післяпологової депресії, чоловіки демонструють симптоми так званої "замаскованої чоловічої депресії, як епізоди гніву, емоційна холодність, розлади сну, зловживання алкоголем.

Міф 6: Хворіють тільки молоденькі і недосвідчені

Насправді, немає кореляції післяпологової депресії з віком жінки. Значущими предикторами є депресія під час вагітності, нещодавні стресові події, недостатня підтримка та попередня історії депресії. Також факторами ризику є стрес через догляд за дитиною, складний темперамент дитини, ускладнення під час вагітності та пологів, проблеми в стосунках з партнером, брак грошей в сім'ї. Хворіють всі: студентки, політики, виховательки, лікарі…

Міф 7: Може запідозрити лише психіатр

Ні, післяпологову депресію можна виявити самостійно. Единбурзька шкала післяпологової депресії - скринінговий питальник, який можна заповнити, не виходячи з дому. Питальник українською мовою є у вільному доступі на сайті MozOk. Якщо ви погано себе почуваєте та питальник продемонстрував ймовірність післяпологової депресії, час звернутись за допомогою до психотерапевта або ж сімейного лікаря, який порадить вам спеціаліста.

Міф 8: Чим тут допоможеш? На ГВ і таблетки не випити!

Лікування післяпологової депресії може складатись з корегування факторів середовища, психотерапії та прийому препаратів-антидепресантів. Більша підтримка від рідних, ваш достатній сон та харчування та трішечки часу лише на себе забезпечать хороші засади для успішного лікування. Також не відмовляйтесь від індивідуальної та/чи групової психотерапії. І навіть якщо у вашому випадку необхідно лікуватись медикаментами, серед них є сумісні з грудним вигодовуванням і це легко можна перевірити самостійно за допомогою сайту e-lactation.

Кожна 10 породілля страждає на післяпологову депресію, а бейбі блюз трапляється у 70-80% жінок після народження. Це нормально. Найважливіше - вчасно звернутись за допомогою.

Вдих-видих.

Ти не одна у своєму болю.