Що ваш кал говорить про здоров’я: норма, відхилення, поради

Автор статті:

Колодій Олена

сімейна лікарка, гастроентеролог дитячий, консультантка з питань грудного вигодовування (ГВ)

Кал — це не лише побутова тема, а важливий індикатор стану нашої травної системи. Частота дефекації, консистенція, колір можуть розповісти багато про здоров’я шлунково-кишкового тракту. І хоча обговорювати це буває ніяково, варто розуміти: зміни у калі часто сигналізують про проблеми з кишківником.

У цій статті розглянемо норми дефекації у дорослих і дітей, які бувають відхилення, що можна зробити самостійно, а коли варто звернутися до лікаря.

Скільки разів на день — це норма: частота дефекації

У дорослих допустима частота дефекації — від трьох разів на день до трьох разів на тиждень. Це вважається нормою за умови, що процес регулярний, без болю й напруження. На частоту випорождень впливає багато різних факторів: раціон і кількість спожитої клітковини, водний режим, фізична активність, стреси й спосіб життя загалом. Звернути увагу на частоту вашої дефекації варто, якщо:

• звична частота змінилася;
• є болі, надмірне здуття, напруження;
• виникає відчуття неповного випорожнення.

Який вигляд має нормальний кал: форма, колір, текстура

Для дорослих орієнтиром щодо форми та текстури калу може бути Брістольська шкала форми калу (типи від 1 до 7):

• Типи 3–4 — м’який, оформлений, ковбаскоподібний — норма.
• Типи 1–2 — тверді випорожнення, ознака закрепу.
• Типи 5–7 — м’який, рідкий, часто при діареї.

Колір калу теж має значення:

• коричневий — норма;
• зелений — може бути через швидке проходження або певні продукти;
• чорний — можлива кровотеча в ШКТ або ж через прийом заліза;
• білий/сірий — порушення відтоку жовчі;
• червоний — може свідчити про кров у калі, яка часто є ознакою геморою, тріщин, поліпів або й пухлин. Та варто проаналізувати свій раціон - якщо напередодні ви споживали буряк, то цілком ймовірно, що це може бути причиною зміни забарвлення калу (або й сечі) в червоний відтінок.

NB! Якщо ви помітили білий, чорний кал, кров у випорожненнях або у вас є проблеми з процесом дефекації — зверніться до лікаря.

Ускладнена дефекація: можливі причини

Випорожнення не повинні викликати дискомфорт, біль чи потребу у надмірному напруженні. Якщо це відбувається — це ознака проблеми. Можливі причини ускладненої дефекації:

• закреп, геморой, анальні тріщини. Зокрема, це поширена проблема під час вагітності та після пологів;
• синдром подразненого кишківника;
• анатомічні або функціональні розлади (наприклад, дисфункція мʼязів тазового дна);
• запальні захворювання кишківника.

Наголошуємо: будь-які ознаки ускладненої дефекації - це причина якнайшвидше звернутись до лікаря. Не варто терпіти дискомфорт, адже він сам по собі не пройде, а може тільки погіршити ситуацію. Тут варто не забувати народну мудрість: треба добре їсти, добре спати, і… самі знаєте, що далі:)

Закреп і діарея: що робити, коли кишківник “не працює”

Закреп - це стан, коли кал рідко виводиться або виводиться з труднощами:

• менше 3 разів на тиждень;
• твердий, сухий або грудкуватий;
• потребує значного напруження;
• залишає відчуття неповного випорожнення.

Причинами закрепу можуть бути:

• недостатня кількість рідини;
• нестача клітковини в раціоні;
• гіподинамія;
• побічні ефекти ліків (наприклад, залізо, антациди, антидепресанти);
• стрес;
• захворювання травної системи.

Що робити при закрепі?

Щоб не допустити закрепів, необхідно дотримуватись базових принципів здорового способу життя:

1. Регулярно вживати продукти, багаті на клітковину: зелень, овочі та фрукти (зокрема, м’який послаблюючий ефект має буряк, чорнослив, ківі), вівсянку. Рекомендуємо дотримуватись Методу тарілки - про нього детально розповідали у цій статті.
2. Вживати достатню кількість води: орієнтовно 1,5–2 л води на день. Розуміти, чи достатньо ви наводнені, досить просто - варто подивитись на колір своєї сечі. Таблицю-орієнтир можна знайти у цій статті.
3. Мати щоденну фізичну активність. Особливо якщо у вас сидяча робота - наслідки можуть бути не лише у вигляді закрепу (хоча й це дуже неприємно), а й значно гірші.

Ці рекомендації також підходять і для самостійного впливу на проблему, якщо ви відчуваєте, що щось може піти не так.

NB! У разі, якщо проблема стає серйознішою - рекомендуємо одразу звернутись до лікаря. Також звертаємо увагу, що послаблюючі препарати можна використовувати тільки за призначенням лікаря.

А тепер поговоримо про іншу сторону медалі - діарею.

Діарея - це рідкі або водянисті випорожнення тричі й більше разів на день. Виникає внаслідок:

• вірусів (ротавірус, норовірус);
• бактерій (сальмонела, кампілобактер);
• паразитів (лямблії);
• антибіотик-асоційована діарея;
• харчової непереносимості або реакцій;
• запальні захворювання кишківника.

Що робити при діареї?

• регідратація, тобто наводнення — зокрема і вживання електролітних розчинів, щоб відновити рівень води в організмі та електролітний баланс. У разі діареї може швидко наступити зневоднення організму, а це небезпечний стан.
• звичне харчування - голодувати не потрібно, та варто обмежити цукор та жирну їжу, адже вона важка для засвоєння.

Якщо діарея посилюється, варто звернутись до лікаря і не займатись самолікуванням. Лікар збере анамнез та оцінить ситуацію, щоб призначити максимально ефективне лікування, зокрема:

• сорбенти — можуть бути розглянуті;
• антибіотики — лише при бактеріальній інфекції з тяжким перебігом;
• препарати проти діареї (лоперамід) — лише у вибраних випадках, не при лихоманці або крові у випорожненнях.

Для профілактики діареї рекомендації також є досить простими:

1. Обов'язково мийте руки після зміни підгузків, приготування їжі, відвідування туалету, винесення сміття, дотику до тварин та сякання носа.
2. Якщо ви себе погано почуваєте - залишайтеся вдома, не йдіть на роботу чи до школи, доки не відчуєте себе краще.
3. Звертайте увагу на безпеку харчових продуктів, зокрема:

• Не вживайте непастеризоване молоко або продукти, приготовані з нього.
• Ретельно мийте фрукти та овочі перед вживанням.
• Тримайте температуру в холодильнику нижче 4°C, а в морозильній камері нижче 0°C.
• Готуйте м’ясо та морепродукти до повної готовності.
• Готуйте яйця, доки жовток не стане твердим.
• Мийте руки, ножі та обробні дошки після контакту із сирими продуктами.

Кал у дітей: коли все добре, а коли — до лікаря

Якщо ми говоримо про випорожнення дітей, тут є певні особливості.

У немовлят:

• На грудному вигодовуванні: випорожнення можуть бути після кожного годування або раз на 7–10 днів. І обидва варіанти — норма, якщо немає дискомфорту.
• На штучному вигодовуванні: кал має бути щодня або кожні 1–2 дні.

У дошкільнят:

• Не застосовують Брістольську шкалу - вона непридатна для оцінки калу приблизно до 2-3 років, за вийнятком діагностики закрепів.
• Рідкуваті випорожнення є варіантом норми, відомі як “діарея тодлерів”.
• Колір випорожнень може бути жовтуватим, рудуватим, зеленкуватим, - це все варіанти норми.

Оцінювати кал дітей потрібно комплексно, враховуючи консистенцію, колір, вік та поведінку дитини, харчування напередодні, наявність домішок (але слиз у калі без інших симптомів у немовлят іноді є варіантом норми, особливо при активному слиновиділенні) тощо.

Коли варто звернутися з дитиною до лікаря:

• тривалі зміни випорожнень без зрозумілої причини;
• домішки крові та/або слизу;
• кал білого чи чорного кольору;
• відмова від їжі, в’ялість, зневоднення;
• втрата ваги, анемія, болі в животі;
• рецидивні закрепи або діарея, які чергуються.

А щоб точно закріпити матеріал, - рекомендуємо переглянути коротке відео від наших лікарів:

Як підтримувати здоров’я кишківника щодня

Як ми згадували вище, рекомендації - є досить прості, і ви точно їх знаєте ледь не напам’ять. Та це не той випадок, коли “добре все знати, не все робити”, а навпаки: важливо справді дотримуватись усіх рекомендацій:

• Регулярне харчування, не переїдайте.
• Клітковина щодня — овочі, фрукти, цільні злаки.
• Пийте воду — не лише при спразі.
• Рухайтесь, сидячий спосіб життя — ворог кишківника.
• Мінімізуйте стрес (легко сказати, важко зробити), слідкуйте за сном.

Також:

• Ніколи не стримуйте позивів до дефекації: це гірше, аніж “покакати не вдома”.
• Після дефекації ідеальний варіант - підмитися водою. Якщо такої можливості немає - можна використати вологі серветки. Якщо і такої можливості немає - тоді при використанні туалетного паперу дотримуйтесь наступних рекомендацій: витирати знизу догори, щоб не занести інфекції до статевих органів, і не потрібно витирати до скрипу, щоб не травмувати анус.
• Не бійтеся говорити про симптоми та інші аспекти процесу дефекації з лікарем. Сеча і кал - це такі ж біологічні рідини як соплі, слина чи гній в горлі, а слово “анус” - така сама назва, як і “вухо”, “горло” чи “ніс”. Це все - просто звичайна анатомія, а для лікаря - ще й дуже важливі аспекти для розуміння вашого стану здоров’я.

Уточнення до прочитаного

• У статті не використовується слово “стілець” як калька з російського “стул”. Стілець - це елемент меблів:) Вживаємо і нормалізуємо терміни — «кал», «випорожнення».
• Не згадується дієта BRAT (споживання при діареї бананів, рису, яблучного пюре і тостів), оскільки вона більше не є доказово обґрунтованою. Харчування при діареї повинно бути збалансованим, та з обмеженням послаблюючих продуктів.
• Пробіотики не подані як обов’язкова частина лікування — вони застосовуються за наявності показів, які визначає лікар.

Висновки

Кал — це не табу, а діагностичний ключ. Його частота, форма та колір можуть сигналізувати про нормальну роботу кишківника або про потребу змінити спосіб життя й звернутись до фахівця. Не ігноруйте сигнали організму. Це просто, але справді може вберегти здоров’я.